Нефроптоз причини

Нефроптоз почки: причины появления и методы лечения

Нефроптоз характеризуется избыточной подвижностью почки и даже ее ротацией, нарушающей нормальное анатомическое соотношение органов мочеполовой системы. При данной патологии почка может смещаться из поясничной области в живот и таз, иногда возвращаясь в исходное положение. Википедия описывает нефроптоз, как блуждающая, опущенная или подвижная почка. По классификации МКБ10 нефроптоз относится к XIV классу заболеваний – болезни мочеполовой системы.

В норме верхняя граница левой почки должна располагаться на уровне двенадцатого позвонка грудного отдела позвоночника, а правая – ниже него на треть высоты органа. Нормальным считается смещение почки на два сантиметра вниз в вертикальном положении, а  во время дыхания при глубоком вдохе на три-пять  сантиметров. Нефроптоз справа встречается в несколько чаще, чем левосторонний нефроптоз. Двусторонний нефроптоз встречается достаточно редко.  Женщины болеют данным заболеванием чаще, чем мужчины. Чаще всего болеют люди в возрасте от тридцати до шестидесяти лет, что объясняется причинами заболевания.

Причины

Обычно в поясничной области почка удерживается на месте фасциями и мышцами брюшной стенки, брюшными связками, поддерживающей связкой почки, жировой капсулой почки. Причины нефроптоза почки связаны с нарушение или ослабление одного или нескольких из этих элементов.

Основными причинами заболевания являются:

Причинами более частого возникновения нефроптоза правой почки являются ее более низкое расположение из-за близости печени и более слабое развитие связочного аппарата с этой стороны. По симптомам правосторонний нефроптоз отличается от левостороннего нефроптоза только местом локализации боли.

Симптомы

На начальной стадии заболевания симптомы нефроптоза правой и левой почки носят малозначительный характер:

На этой стадии боли появляются в результате подъема тяжести, физического напряжения, интенсивного кашля и носят тянущий, ноющий или колющий характер. Они ослабевают или исчезают, если полежать на спине или больном боку. Во время приступа, напоминающего почечную колику, пациент может бледнеть, покрываться холодным потом, его может тошнить, возможно, появление рвоты и повышение температуры. Боли при нефроптозе отдают в паховую область или половые органы. Продолжительность приступа может составлять от нескольких минут до 2-3 часов.

В дальнейшем симптомы нефроптоза приобретают еще более выраженный и постоянный характер:

Последние два симптома возникают в случае позднего обращения к врачу и являются осложнениями нефроптоза. На начальных стадиях заболевание диагностируется с трудом и часто путается с другими заболеваниями. Нефроптоз 2-й степени справа может быть принят за аппендицит из-за схожести симптомов. Иногда заболевание путают с холециститом или с  колитом, обычно это происходит при нефроптозе левой почки.

Стадии заболевания

В зависимости от выраженности опущения почки. заболевание подразделяется на три последовательные стадии:

На третьей стадии заболевания может возникнуть значительный перегиб мочеточника, вызывающий почечную колику. Картина нефроптоза может осложниться хроническим пиелонефритом, артериальной гипертензией, мочекаменной болезнью и, в редких случаях, гидронефрозом .

Диагностика заболевания

Первичная диагностика осуществляется на основании жалоб, осмотра пациента и пальпации почек. При малейшем подозрении на нефроптоз назначаются лабораторные и инструментальные исследования. К лабораторным анализам относятся анализы мочи и биохимический анализ крови на мочевину, креатин и остаточный азот.

Окончательная постановка диагноза осуществляется с помощью:

Для установления диагноза одних данных УЗИ не достаточно, необходимо подтверждение диагноза рентгенологическим исследованием, а для выявления двухстороннего нефроптоза требуются такие снимки обеих почек. Дополнительные возможности дают изотопная рентгенография и сцинтиграфия почек.

Лечение заболевания

Лечение нефроптоза может осуществляться консервативными и оперативными методами, каждый из них дает свой эффект. Применение медикаментов не может вернуть почку в правильное положение, и применяются только для снятия осложнений болезни. На ранних стадиях, к примеру, при нефроптозе справа 1-й степени и левостороннем нефроптозе 1-й степени, до развития осложнений возможно консервативное лечение:

При недостаточности консервативных методов лечения рекомендуются хирургические способы фиксации почки в нормальном положении (нефропексия). Операция показана на третьей стадии заболевания при снижении кровонаполнения почечных сосудов, при повторной мочевой инфекции и нарушении выделительной функции почки.

В настоящее время применяют следующие способы хирургического вмешательства:

Для лапароскопического доступа характерны очевидные преимущества: меньшая кровопотеря и травматичность, отличные косметические результаты, легкий послеоперационный период и быстрое восстановление пациента. При лапароскопии используются современные сетчатые импланты, прочно закрепляющие почку в правильном положении. Подобное вмешательство дает положительные результаты в 96 случаях из ста, а при использовании сетчатых имплантов рецидивы возникают только у 0,3 процентов пациентов.

Лечебная гимнастика

При обнаружении заболевания на ранней стадии хороший эффект может дать лечебная физкультура при нефроптозе, которую больной должен потом делать постоянно для поддержания постоянного эффекта. Перед выполнением комплекса лечебной физкультуры больному желательно провести легкий массаж, после чего пациент может сразу переходить к комплексу упражнений при нефроптозе почек, рекомендованному к.м.н. А.В. Чихаревым. Комплекс выполняется лежащим на кровати пациентом с помощью медицинских работников или родственников и состоит из семи упражнений.

1. Из положения на спине с вытянутыми вдоль тела руками поочередно тянуть к груди согнутые в коленях ноги, начиная с пяти раз и прибавляя по пять в день, доведя общее количество для женщин до 25, а для мужчин – до 35.
2. Из того же положения поочередно поднимать вверх прямые ноги, увеличивая число упражнений, как в предыдущем упражнении.
3. Из того же положения с тем же числом повторений поднимать вверх обе выпрямленные ноги одновременно.
4. Из положения на спине с опорой на локти упереться ногами в стену и, сделав два-три шага по стене до выпрямления ног, зафиксировать положение с приподнятым тазом на несколько секунд, после чего дать больному отдых одну-две минуты. Первое время выполняется с посторонней помощью.
5. С валиком под ягодицами больного помощник обхватывает ноги в районе колен, приподнимает их и встряхивает один раз, прибавляя каждый день по одному разу  до пяти.
6. Больной лежит на спине. В ногах кровати стоит стул. Ступни кладутся на стул. Два-три раза приподнимать таз, выгибая туловище и сгибая ноги в коленях.
7. Из того же положения (но голова чуть ниже туловища), опираясь ногами о стул, держать на вису неподвижно часть тела в течение двадцати минут.

Перед началом выполнения комплекса упражнений при нефроптозе нужно посоветоваться с врачом.

Особенности реабилитационного периода

В течение первых трех месяцев после операции необходимо ношение бандажа и ограничение физических нагрузок. В дальнейшем нужно постоянное наблюдение врача-уролога: общий осмотр, регулярная сдача анализов мочи и крови;

8. УЗИ и внутривенная урография через три месяца;
9. повторное УЗИ  (допплерография сосудов почек) и радиоизотопная рентгенография через шесть месяцев. 

Прогноз и профилактика

Своевременное выявление заболевания гарантирует благоприятный исход лечения. В запущенных случаях возможно развитие необратимых нарушений почечных функций и ухудшение качества жизни пациента.

Профилактические мероприятия заключаются в устранении факторов, способствующих ослаблению мышечного корсета или связочного аппарата: регулярные физические нагрузки, контроль за массой тела, ношение бандажа в период беременности.

Источник: http://pochku.ru/nefroptoz-pochki

Нефроптоз

У нормі нирки володіють певною фізіологічною рухливістю: так при фізичному зусилля або акті дихання відбувається зміщення нирок в межах допустимої межі, що не перевищує висоту тіла одного поперекового хребця. У тому випадку, якщо смещаемость нирки вниз при вертикальному положенні тіла перевищує 2 см, а при форсованому диханні – 3-5 см, можна говорить про патологічної рухливості нирки або нефроптозі.

Права нирка зазвичай знаходиться на 2 см нижче лівої; у дітей нирки розташовуються нижче нормальної кордону і займають фізіологічне положення до 8-10-річного віку. У своєму анатомічних ложе нирки фіксовані зв'язками, оточуючими фасціями і паранефральній жировою клітковиною. Нефроптоз частіше спостерігається у жінок (1,5%), ніж у чоловіків (0,1%) і, як правило, буває правостороннім.

Причини нефроптоза

На відміну від вродженої дістопіі нирки, нефроптоз є набутими станом. До розвитку нефроптоза призводять патологічні зміни в утримує нирку апараті – очеревини зв'язках, ниркових ложе (фасціях, діафрагму, м'язах попереку і черевної стінки), власних жирових і фасциальних структурах. Гіпермобільність нирки також може бути обумовлена зменшенням її жирової капсули або неправильним положенням судин ниркової ніжки.

До розвитку нефроптоза привертають низький м'язовий тонус черевної стінки, різка втрата маси тіла, важка фізична робота, силові види спорту, травми поперекової області. Нефроптоз часто зустрічається у людей з системною слабкістю сполучної тканини і зв'язкового апарату – гіпермобільністю суглобів, вісцероптоза, короткозорістю і т. д. нефроптоза найбільш схильні люди певних професій: водії (у зв'язку з постійно випробовуваної вібрацією при тряскою їзді), вантажники (в зв'язку з фізичною напругою), хірурги і перукарі (зважаючи довгостроково знаходження у вертикальному положенні) і ін

Нефроптоз може поєднуватися з різні вродженими аномаліями скелета – недорозвинення або відсутністю ребер, порушенням положення поперекових хребців. У періоді статевого дозрівання нефроптоз може виник у підлітків астенічний конституціонального типу, а також в результаті швидкої зміни пропорцій тіла при бурхливій зростає.

У жінок нефроптоз може бути обумовлений численними вагітності та пологах, особливо великим плодом.

Класифікація ступенів нефроптоза

За ступенем зміщення нирки нижче меж фізіологічної норми Урологія виділяє 3 ступені нефроптоза.

При I ступеня нефроптозу нижній полюс нирки опускається більш ніж на 1,5 поперекових хребця. При нефроптозі II ступеня нижній полюс нирки зміщується нижче 2-х поперекових хребців. Нефроптоз III ступеня характеризується опущенням нижнього полюса нирки на 3 і більше хребців.

Ступінь опущенням нирки впливає на клінічні прояви нефроптозу.

Симптоми нефроптоза

У початковій стадії нефроптоз під час вдиху нирка пальпується через передню черевну стінку, а при видиху ховається в підребер'ї. У вертикальному положенні хворих можуть турбувати тягнучі односторонні болі в попереку, дискомфорт і важкість у животі, Які зникають в положенні лежачи.

При помірному нефроптозі у вертикальному положенні вся нирка опускається нижче лінії підребер'я, однак може бути безболісно вправлена рукою. Болі в попереку більш виражені, іноді поширюються на весь живіт, посилюються при навантаженні і зникають, коли нирка Займає своє місце.

При нефроптозі важкої, III ступеня в будь-якому положенні тіла нирка знаходиться нижче реберної дуги. Абдомінальні та поперекові болі стають постійними і не зникають в положенні лежачи. У Цій стадії можуть розвиватися ниркові кольки, з'являться розлади функції шлунково-кишкового тракту, неврастеноподобних стану, реноваскулярна артеріальна гіпертензія.

Розвиток больового ниркового синдрому при нефроптоз зв'язується з можливим перегин сечоводу і порушенням пасажу сечі, розтягування нервів, а також перегин ниркових судин, ведучим до ішемії нирки.

Неврастенічні симптоми (головний біль, стомлюваність, дратівливість, запаморочення, тахікардія, безсоння), ймовірно, обумовлені хронічної тазової болем, яку відчувають пацієнти з нефроптозом.

З боку ШКТ при нефроптоз визначаються втрата апетиту, нудота, важкість у надчеревній ділянці, запори або, навпаки, проноси. У сечі визначається гематурія, протеїнурія; у разі приєднання пієлонефриту – піурія.

Внаслідок натягу і перегину живильної нирку судин розвивається стійке підвищення артеріального тиску з гіпертонічними кризами. Ренальная гіпертензія при нефроптоз характеризується вкрай високими цифрами АТ, яке іноді доходить до 280/160 мм рт. ст. Перекрут судинної ніжки нирки приводити до локального вено-і лімфостаз.

Періодичний або постійний уростаз, викликані перегин сечоводу, створює умови для розвитку інфекції в нирці і приєднання пієлонефриту, циститу. У ЦИХ випадках сечовипускання стає хворобливими і прискореним, відзначається озноб, лихоманка, виділення мутної сечі з незвичним запахом. Надалі на тлі уростаза підвищується ймовірність розвитку гідронефрозу, каменів у нирці.

При двосторонній нефроптоз рано наростають ознаки ниркової недостатності – бібліотеки кінцівок, втома, нудота, асцит, головний біль. Таким пацієнтам може знадобитися проведення гемодіалізу або трансплантації нирки.

Діагностика нефроптоза

Розпізнавання нефроптозу грунтується на скаргах пацієнта, даних його огляду, пальпації нирки, результати лабораторної та інструментальної діагностики. При підозрою на нефроптоз всі дослідження виконуються в положенні хворого не тільки лежачи, але і стоячи.

Проведення поліпозиційної пальпації живота дозволяє виявити рухливість і смещаемость нирки. Вимірювання і моніторинг артеріального тиску у пацієнтів з нефроптозом також показує збільшення значень кров'яного тиску на 15-30 мм рт. ст. при зміні горизонтального положення тіла на вертикальне. В аналізах сечі при нефроптоз визначається еритроцитурія, протеїнурія, лейкоцитурія, бактеріурія.

УЗД нирок при нефроптозі, проведене стоячи і лежачи, відображає локалізації нирки, зміни її розташування залежно від положення тіла. За допомогою УЗД вдається виявити запалення в нирковій тканині, конкременти, гидронефротической дилатацію чашкові-лоханочного комплексу. Проведення УЗДГ судин нирок необхідно для візуалізації судинного русла нирки, визначення показників кровотоку і ступеня порушення ниркової гемодинаміки.

Екскреторна урографія при нефроптоз дозволяє оцінити ступінь патологічного опущенням нирки по відношенні до поперекових хребців, ротація нирки. Оглядова урографія при нефроптозі, як правило, неінформативна.

Проведення ниркової ангіографії та венографії потрібно для оцінки стану ниркової артерії і венозного відтоку. Динамічна радіоізотопна нефросцинтиграфии показана для виявлення порушення пасажу сечі і функціонування нирки в цілому. Високоточної та інформативною Альтернативою рентгеноконтрастним методам служать КТ, МСКТ, МРТ нирок.

Різні дослідження органів ШКТ (рентгеноскопія шлунка, іригоскопія, колоноскопія, ЕГДС) необхідні для виявлення зміщення внутрішніх органів – спланхноптозом, особливо при двосторонній нефроптоз.

Лікування нефроптоза

При нефроптозі I ступеня проводиться консервативна терапія. Пацієнту призначається носіння індивідуальних ортопедичний пристосувань (бандажі, корсетів, поясів), лікувальна гімнастика для зміцнення м'язів спини і черевного преса, масаж м'язів живота, санаторне лікування, обмеження фізичних навантажень, при недостатній вазі – Посилене харчування.

При нефроптозі II-III ступеня, ускладненому порушенням гемодинаміки, уродинаміки, хронічним больовим синдромом, пієлонефритом, нефролітіаз, гіпертензією, гідронефроз, потрібна хірургічна тактика – проведення нефропексіи. Суть втручання при нефроптоз полягає в повернення нирки в її анатомічне ложе з фіксацією до сусідніх структурам. У постопераційному періоді потрібен тривалий постільний режим, знаходження в ліжку з піднятим ножним кінцем для надійного зміцнення нирки в своєму ложі.

Проведення нефропексіи не показано при спланхноптозом, важкому интеркуррентного тлі, літні віці хворого.

Прогноз і профілактика нефроптоза

Після своєчасної нефропексіи, як правило, нормалізуються показники АТ, зникають болі. Однак при запізнілому лікуванні нефроптоза можуть розвиватися хронічні стани – пієлонефрит, гідронефроз. У осіб з нефроптозом професійна діяльність не повинна бути пов'язана з довгим знаходження у вертикальному положенні або важкими фізичними навантаженнями.

Профілактика нефроптоза включає формування правильної постави у дітей, зміцнення м'язів черевного преса, недопущення травм, виключення постійного впливу несприятливих факторів (важкої фізичної діяльності, вібрації, вимушеного вертикального положення тіла, різкого схуднення). Вагітним рекомендується носіння допологового бандажа.

При появі тянущей болів у попереку в положенні стоячи, необхідно негайне звернення до уролога (нефролога).

Источник: http://mdovidka.com/nefroptoz.html

Нефроптоз нирки — симптоми, причини, ускладнення та лікування

Нефроптоз нирки це патологія, при якій відбувається опущення нирок або виникає явище блукаючої нирки. У здоровому стані бруньки можуть зміщуватися на 1-2 см щодо хребта це вважається нормою. При нефроптозе рухливість нирок зростає, вони можуть зміститися в черевну порожнину або в область малого тазу.

Існує правобічний і лівобічний нефроптоз. Правобічний нефроптоз зустрічається в кілька разів частіше. Це пояснюється тим, що нижній кут між з’єднувальними пластинками, які знаходяться попереду і позаду нирки, більш широкий з правого боку. Тому на нефроптоз правої нирки доводиться 73,5%, тоді як на лівий всього 19,3%. Крім того, існує двостороння форма захворювання (7,2% захворювань).

Виділяють три стадії розвитку захворювання:

10. 1 стадія. На початковій стадії опущена нирка прощупується на вдиху через передню черевну стінку. На видиху нирка переміщується в підребер’ї.
    Слід пам’ятати, що в нормі промацати нирку можливе тільки у дуже худих людей.
11. 2 стадія. Коли пацієнт перебуває у вертикальному положенні, нирка повністю виходить з підребер’я. У положенні лежачи вона знову повертається в підребер’ї (якщо немає, то її можна вправити рукою зовсім безболісно). Починаючи з другої стадії, нирка може повертатися навколо своєї осі. При цьому судини розтягуються, артерія і вена в нирці перегинається, що призводить до порушення кровопостачання і застою сечі. Це сприяє виникненню інфекції і розвитку пієлонефриту. При нефроптозе пієлонефрит часто перетікає в хронічний.
12. 3 стадія. Остання стадія нефроптоз. Нирка вільно виходить з підребер’я при будь-якому положенні пацієнта, а також може переміститися в малий таз.

Можливі причини захворювання

13. Різке зниження ваги. Це призводить до виснаження жирової капсули нирки.
14. Спадкова схильність, при якій підвищена розтяжність сполучної тканини.
15. Важка фізична робота. Це один з основних факторів, які призводять до розтягування зв’язкового апарату всіх внутрішніх органів.
16. Пошкодження при травмах або при різкому піднятті важких предметів.
17. Інфекційні захворювання.
18. У жінок після вагітності та пологів відбувається розтягування м’язів черевного преса.
19. Зниження тонусу м’язів черевної стінки.
20. Нефроптоз у дітей найчастіше супроводжується викривленням хребта.

Симптоми нефроптоз

Нефроптоз нирки на ранній стадії може протікати практично непомітно. Однак навіть на початку захворювання можуть проявлятися деякі симптоми:

21. Періодичні тупі або ниючі болі в області попереку. Рідше колючі.

    Найчастіше вони проявляються при фізичному навантаженні або при різкому переході з горизонтального у вертикальне положення. При подальшому розвитку захворювання нирка опускається нижче, болі посилюються і починають віддавати в низ живота або крижі.

22. Загальна слабкість, погіршення апетиту, втрата ваги.
23. Кров у сечі. Частіше з’являється в другій половині дня або після фізичних навантажень.
24. Порушення нормальної функції кишечника.
25. Підвищення температури.
26. Депресія, неврастенія.

Якщо ви помітили у себе ознаки нефроптоз (хоча б пару симптомів з перерахованих вище), негайно зверніться до лікаря для обстеження. Це запобіжить розвитку пізніших стадій захворювання і допоможе вилікуватися швидко і без хірургічного втручання.

Вагітність і нефроптоз

Відомо, що жінки хворіють нефроптозом в 10 разів частіше, ніж чоловіки. Це пояснюється особливостями будови ниркового вмістилища: у жінок воно ширше і розташоване нижче, ніж у сильної половини людства.

Крім того, вагітність і наступні пологи сильно послаблюють м’язовий тонус черевного преса, що часто і призводить до такого захворювання, як нефроптоз нирки. Саме тому у більшості жінок перші симптоми виникають тільки після пологів. Після другої вагітності і наступних ризик виникнення захворювання підвищується, однак це не повинно бути особливим приводом для занепокоєння.

Кожна жінка, яка нещодавно народила дитину, повинна займатися профілактикою нефроптоз: для цього досить проводити невеликі сеанси гімнастики для зміцнення черевного преса. Навіть мінімальні навантаження послужать гарною профілактикою. Особливу увагу на це повинні звертати жінки, які мають схильність до подібних захворювань.

>

Можливі ускладнення

Якщо ігнорувати прояв перших симптомів хвороби і вчасно не звернутися до лікаря, нефроптоз нирки може розвиватися, і на другий і третіх стадіях це загрожує серйозними ускладненнями.

Можливі такі захворювання, як:

27. Камені в нирках. Порушення відтоку сечі сприяє утворенню конкрементів.
28. Пієлонефрит. Звуження судин нирки призводить до порушення кровотоку, що сприяє виникненню пієлонефриту. Крім того, порушений відтік сечі створює ідеальне середовище для розвитку інфекційних захворювань.
29. Гідронефроз (гідронефротична трансформація)
30. Ниркова колька
31. Артеріальна гіпертензія. Порушення кровотоку в деформованих судинах нирки заважає необхідної фільтрації сечі. Вироблений ряд біологічно активних речовин призводить до підвищеного артеріального тиску.

Источник: http://emed.org.ua/urologija/3228-nefroptoz-nirki-simptomi-prichini

Гидронефроз

Гидронефроз

Гидронефроз или гидронефротическая трансформация почки является следствием нарушения физиологического пассажа мочи, что приводит к патологическому расширению полостей почки, изменениям интерстициальной почечной ткани и атрофии паренхимы. В возрасте от 20 до 60 лет частота развития гидронефроза выше у женщин, что обусловлено причинами, связанными с беременностью и гинекологическими онкозаболеваниями. После 60 лет гидронефроз чаще развивается у мужчин, преимущественно на фоне аденомы простаты или рака предстательной железы .

Нарушение тока мочи приводит к повышению давления внутри мочеточника и лоханок, что сопровождается заметными нарушениями клубочковой фильтрации, функции канальцев почки, пиелолимфатического тока, пиелоартериального и пиеловенозного кровотока. Исходом гидронефроза служит атрофия почечных канальцев и гибель структурных единиц почки – нефронов.

Классификация гидронефроза

По времени развития гидронефроз может быть первичным (врожденным) или приобретенным (динамическим). По тяжести течения выделяется легкий, умеренный и тяжелый гидронефроз; по локализации – односторонний и двусторонний. В урологии с одинаковой частотой встречается гидронефроз правой и левой почки; двусторонняя гидронефротическая трансформация наблюдается в 5-9% случаев.

Течение гидронефроза может быть острым и хроническим. В первом случае при своевременной коррекции возможно полное восстановление почечных функций; во втором – функции почек утрачиваются необратимо. В зависимости от наличия инфекции гидронефроз может развиваться по асептическому или инфицированному типу.

Причины гидронефроза

Причины возникновения гидронефроза вариабельны, но могут быть разделены на две группы: вызванные обструкцией или препятствием в каком-либо отделе мочевыделительной системы (мочеточниках, мочевом пузыре, уретре) либо обратным током мочи, обусловленным несостоятельностью клапанов мочевого пузыря. По локализации и характеру причины гидронефроза могут быть внутренними, внешними и функциональными.

На уровне мочеточников внутренними причинами развития гидронефроза чаще выступают опухоли, фиброэпителиальные полипы, кровяные сгустки, конкременты, грибковые поражения уретры (аспергилемма, мицетома), уретероцеле. туберкулез. эндометриоз и др. Внешне препятствие для пассажа мочи в мочеточниковом сегменте может создаваться ретроперитонельной лимфомой или саркомой, беременностью, раком шейки матки. выпадением матки. кистами яичников. трубно-яичниковым абсцессом, опухолями простаты, аневризмой брюшного отдела аорты, лимфоцеле, аномально расположенной почечной артерией, сдавливающей мочеточник.

Со стороны мочевого пузыря внутренними факторами развития гидронефроза могут выступать мочекаменная болезнь. цистоцеле, карцинома, дивертикул мочевого пузыря. контрактура шейки мочевого пузыря. К нарушениям функционального порядка относятся наличие нейрогенного мочевого пузыря и пузырно-мочеточникового рефлюкса. Внешнее препятствие для оттока мочи из мочевого пузыря может возникать при тазовом липоматозе.

Среди внутренних поражений мочеиспускательного канала развитию гидронефроза способствуют дивертикулы. стриктуры уретры. атрезия мочеиспускательного канала. Внешними препятствиями, как правило, выступают гиперплазия и рак простаты.

При гидронефрозе поражение мочевыводящего тракта на различных уровнях также может быть обусловлено врожденной дискинезией и обструкцией мочевых путей, их травмами, воспалением (уретритом. циститом ), повреждениями спинного мозга. При локализации препятствия для оттока мочи ниже лоханочно-мочеточникового сегмента, происходит расширение не только лоханки, но и мочеточника, что приводит к гидроуретеронефрозу.

Симптомы гидронефроза

Проявления гидронефроза зависят от локализации, скорости развития и продолжительности обструкции сегмента мочевых путей. Тяжесть симптоматики определяется степенью расширения чашечно-лоханочных комплексов почки. Острый гидронефроз развивается стремительно, при этом появляются выраженные приступообразные боли в пояснице по типу почечной колики с распространением по ходу мочеточника, в бедро, пах, промежность, область гениталий. Могут отмечаться учащенные позывы на мочеиспускание, его болезненность, тошнота и рвота. При гидронефрозе в моче появляется кровь, видимая глазом (макрогематурия) или определяемая лабораторно (микрогематурия).

Односторонний асептический хронический гидронефроз длительное время протекает латентно. В большинстве случаев отмечается дискомфорт в области пояснично-реберного угла, периодические тупые боли в пояснице, которые усиливаются после физической нагрузки или приема большого количества жидкости. Со временем прогрессирует хроническая усталость и снижение трудоспособности, возникает транзиторная артериальная гипертензия. появляется гематурия. При повышении температуры тела, как правило, следует думать об инфицированном гидронефрозе и остром гнойном обструктивном пиелонефрите. В этом случае в моче появляется гной (пиурия). Патогномоничным для гидронефроза признаком является предпочтение пациента спать на животе, поскольку такое положение приводит к изменению внутрибрюшного давления и улучшению оттока мочи из пораженной почки.

Осложнения гидронефроза

Хронический гидронефроз нередко способствует возникновению мочекаменной болезни и пиелонефрита, гипертонической болезни. которые еще более отягощают клинику гидронефротической трансформации почки. На фоне инфицированного гидронефроза иногда развивается сепсис .

Течение гидронефроза может осложниться развитием почечной недостаточности. В этом случае, особенно при двустороннем гидронефрозе, гибель пациента наступает от интоксикации продуктами азотного обмена и нарушения водно-электролитного баланса. Жизнеугрожающим осложнением гидронефроза может стать спонтанный разрыв гидронефротического мешка, в результате чего происходит излитие мочи в забрюшинное пространство.

Диагностика гидронефроза

При гидронефрозе диагностический алгоритм складывается из сбора анамнестических данных, проведения физикального обследования, лабораторных и инструментальных исследований. В процессе изучения анамнеза у пациентов выясняется наличие причин, которые могут способствовать развитию гидронефроза. Физикальные данные малоинформативны и неспецифичны. При глубокой пальпации живота может определяться растянутый мочевой пузырь, у детей и худых взрослых пациентов — увеличенная почка. Перкуссия живота в области измененной почки даже при небольшом гидронефрозе выявляет тимпанит.

При почечной колике, напряжении и вздутии живота часто прибегают к катетеризации мочевого пузыря. Высвобождение через катетер большого объема мочи может свидетельствовать об обструкции на уровне уретры или выводного отверстия мочевого пузыря.

Определяющими методами диагностики гидронефроза служат рентгенологические и ультразвуковые исследования. УЗИ почек выполняют полипозиционно, исследуя продольную, поперечную, косые проекции в положении пациента на животе и на боку. При эхографии производится оценка размеров почек, состояния чашечно-лоханочных комплексов, наличия дополнительных теней, состояния мочеточников. При необходимости дополнительно проводится УЗИ мочевого пузыря с определением количества мочи, УЗДГ сосудов почек. Выявить изменения в зоне лоханочно-мочеточникового сегмента, и околомочеточниковой клетчатки позволяет выполнение эндолюминальной эхографии.

Приоритетными для выявления гидронефроза являются рентгеноконтрастные исследования, прежде всего, экскреторная урография и ретроградная уретеропиелография. позволяющие судить о выделительной функции почки. В некоторых случаях для определения причин обструкции почки при гидронефрозе прибегают к хромоцистоскопии. почечной ангиографии. чрескожной антеградной пиелографии, МРТ и КТ почек. Радиоизотопная динамическая нефросцинтиграфия и реноангиография используются для оценки органного кровотока.

Для визуализации препятствий для оттока мочи при гидронефрозе могут использоваться эндоскопические методы – уретроскопия. цистоскопия. уретероскопия. нефроскопия .

Гидронефроз следует отличать от сходных по симптоматике состояний, не осложненных гидронефротической трансформацией почки, — почечнокаменной болезни, нефроптоза. поликистоза. рака почки.

Лечение гидронефроза

Консервативная терапия при гидронефрозе неэффективна. Она может быть направлена на купирование болевого синдрома, профилактику и подавление инфекции, снижение АД, коррекцию почечной недостаточности в предоперационном периоде. Методом неотложной помощи при остром гидронефрозе служит чрескожная (перкутанная) нефростомия. которая позволяет вывести накопленную мочу и снизить давления в почке.

Виды хирургического лечения гидронефроза могут быть различными и определяются причиной данного состояния. Все методы оперативного лечения гидронефроза делятся на реконструктивные, органосохраняющие и органоудалящие. Показаниями к реконструктивной пластике служат сохранность функции паренхимы и возможность радикального устранения причины гидронефроза. При стриктурах уретры или стриктурах мочеточников производится баллонная дилатация. бужирование. эндотомия, стентирование мочеточников.

В случае обструкции, вызванной гиперплазией или раком предстательной железы, может выполняться резекция простаты. дилатация уретры, простатэктомия или назначаться гормональная терапия. В случае мочекаменной болезни показана литотрипсия или хирургическое удаление конкрементов из зоны обструкции. Открытые операции выполняются при забрюшинных опухолях, аневризме аорты, невозможности проведения эндоскопического стентирования или ударно-волновой литотрипсии. К нефрэктомии – удалению измененной почки – прибегают при утрате ее функции и опасности осложнений.

Прогноз и профилактика гидронефроза

Быстрая ликвидация причин гидронефроза позволяет почке восстановить свои функции за счет больших резервных возможностей. В случае длительной обструкции, поражения другой почки или присоединения инфекции прогноз гидронефроза серьезный.

Предупредить развитие гидронефроза позволяет прохождение периодического обследования у уролога с проведением УЗИ почек, профилактика заболеваний мочевыводящих путей.

Источник: http://www.krasotaimedicina.ru/diseases/zabolevanija_urology/hydronephrosis

32. Жирова капсула.
33. Також підтримує нормальне внутрішньочеревний тиск, яке забезпечує необхідний тонус м’язів.

Якщо всі вони функціонують нормально, то нирки знаходяться в одному і тому ж положенні, опускаючись на 1-2 сантиметри і відразу ж повертаючись назад. При цьому права нирка ( правобічний нефроптоз) знаходиться трохи, але 1-2 сантиметри нижче лівої. З-за цього вона і опускається значно частіше, тим самим викликаючи нефроптоз правої нирки. Іноді проявляється двосторонній нефроптоз — опускання правої і лівої нирки одночасно.

Причини

Таке серйозне порушення анатомічної будови може розвинутися внаслідок певних факторів:

34. Різке схуднення. Значна втрата ваги після перенесеного захворювання або успішної дієти, може стати причиною стоншування жирової капсули.
35. Травма. Після серйозної травми може утворитися гематома, яка буде виштовхувати нирку з його анатомічного ложа. Також удар може привести до розриву або розтягнення зв’язкового апарату.
36. Зменшення внутрішньочеревного тиску через ослаблення м’язів преса. Найчастіше з таким стикаються жінки, у яких м’язи розтягуються після вагітності і роду. Найсильніше ризик при багатоплідних або багатоводних вагітностях.
37. Постійне розтягування м’язів черевного преса (великі фізичні навантаження, заняття спортом, носіння тягарів і т. д.).

Найчастіше нефроптозу схильні жінки. Причиною вважаються певні фізіологічні відмінності: більш широке і неглибоке анатомічне ложі, більш рихла жирова капсула, м’язи черевного преса слабкіше. Процес виношування і народження дітей також стає серйозним стресом для організму.

Нефроптоз 1 ступеня

Нефроптоз 2 ступеня

Діагностика

Але особистих скарг пацієнта, як правило, буває недостатньо для остаточної діагностики нефроптозу. Щоб підтвердити його, лікар призначає біохімічний аналіз крові і сечі. Зокрема, це захворювання проявляється підвищенням вмісту білка в сечі, може бути кров.

Також призначають ультразвукове дослідження цих органів, яке дозволяє не тільки точно визначити положення, але і дослідити підходять і відходять судини, сечовід, зв’язковий апарат. Особливість цього дослідження полягає в тому, що узд проводять як в положенні сидячи, так і в положенні лежачи.

Крім цього для конкретизації змін можуть застосовуватися і рентгенологічні методи дослідження, зокрема, внутрішньовенна урографія.

Коли встановлений діагноз та визначено ступінь нефроптозу, вибирається схема лікування. На першій стадії захворювання, коли нирка ще може самостійно повертатися на своє місце і немає супутніх змін, застосовують консервативне лікування:

38. Тивні ниркового бандажа.
39. Специфічна дієта при нефроптозі, необхідна для відновлення жирової капсули.

Якщо ж опущення нирки вже викликало вторинні захворювання, то в першу чергу усувають їх, а потім приступають до хірургічної терапії нефроптозу. Вона передбачає прикріплення опустилася нирки до інших органів і тканин.

Як і будь-яке захворювання, нефроптоз значно легше лікувати на ранніх стадіях, коли ще не відбулися значні анатомічні зміни і не почали розвиватися супутні проблеми. Тому при перших ознаках характерною болі в області попереку необхідно проконсультуватися зі своїм терапевтом.

Допоможемо підібрати лікаря в Москві

Источник: http://hollydolly.com.ua/nefroptoz-nirki-prichini-stupenya-diag.html

Чим загрожує опущення нирки?

Нефроптоз повинен в обов’язковому порядку піддаватися лікуванню, в іншому випадку є ризик виникнення небажаних наслідків і ускладнень.

При опущенні нирки у людини порушується нормальний відтік сечі, це в свою чергу викликає підвищення внутрішньониркового тиску. Навіть без прояву симптомів нефроптоз виникають ускладнення в нирковій паренхімі.

Опущення нирки може викликати розвиток такої хвороби, як пієлонефрит, при якій порушується відтік сечі від нирки. Це дуже небезпечне захворювання, в деяких випадках вимагає негайного лікарського втручання.

Крім того нефроптоз здатний приводити до розвитку артеріальної гіпертензії, при цьому підвищуючи ймовірність виникнення інсультів. Патологічна рухливість нирки також стає причиною утворення в ній каменів і викликає мимовільні викидні у вагітних.

Лікування нефроптоз

Дане захворювання лікується як консервативними методами, так і оперативним втручанням. Консервативні методи показують велику ефективність на ранніх стадіях хвороби, коли у пацієнта ще немає ускладнень.

Бандаж при опущенні нирки

Спеціальний бандаж використовується як раз при консервативному лікуванні. Він добре фіксує орган, підтримує нирку в потрібному положенні і не дає їй опуститися ще нижче.

Є думка, що носіння ниркового корсета ще більше послаблює м’язи преса і поясниці. Деяка частка істини в цьому є тривалий період носіння бандажа викликає поступове зниження м’язового тонусу через стиснення корсетом живота і спини. Щоб бандаж був все-таки корисний, необхідно виконувати спеціальну гімнастику. Вона спрямована на зміцнення м’язів тулуба, що призводить до того, що бандаж вже не діє так розслабляючи. При носінні ниркового корсета обов’язково потрібно виділяти час для походів у спортзал.

Ще один нюанс використання бандажа його доведеться носити досить тривалий період (іноді близько року). Дана проблема не вирішується протягом пари місяців. Хворобливі відчуття можуть зменшитися, однак повністю не зникнуть. Тому потрібно обов’язково носити бандаж щодня і весь період, що призначить лікар.

ЛФК при опущенні нирок

Що стосується гімнастики, ЛФК при опущенні нирок досить поширений метод лікування нефроптоз. Основні вправи ЛФК:

Всі дії потрібно виконувати в положенні лежачи на спині:

40. вдихніть і підніміть обидві ноги, на видиху опустіть їх. Повторіть вправу 8-10 разів.
41. підкладіть під поперек невеликий валик. Вдихніть і зігніть ліву ногу, видихніть і поверніться в початкове положення. Чергуйте ноги. Повторіть 15-20 разів.
42. виконайте так само попередню вправу, тільки не згинайте ноги, а піднімайте їх.
43. на вдиху надійти живіт і затримайте дихання на 3 сек. Видихніть і втягніть живіт, затримавши дихання на 3 сек. Виконайте 8-10 разів.
44. підніміть обидві ноги. Вдихніть і розведіть їх в сторони, видихніть і зведіть ноги, потім поверніться у вихідне положення. Повторіть 8-10 разів.

Якщо консервативне лікування не приносить бажаного результату або ж нирка вже опустилася в малий таз, призначається оперативне втручання. Нефропексія проводиться за допомогою порожнинної операції або лапароскопії.

Источник: http://emed.org.ua/urologija/3233-opushhennja-nirki-likuvannja-prichini

Нефроптоз нирки: причини, ступеня, діагностика і лікування ( відео)

Нефроптоз нирки

Нефроптоз нирки не можна назвати захворюванням в повному розумінні слова, це зміна нормального положення нирок. У здорової людини ці органи також володіють певним ступенем рухливості. Вони можуть підніматися і опускатися на 1-2 сантиметри, але в ряді випадків вони опускаються значно сильніше. Це загрожує фізіологічними змінами нирок і поруч важких ускладнень.

Що відбувається при нефроптозі?

Нирки утримуються в своєму природному положенні одночасно цілим комплексом «інструментів»:

45. Анатомічне ложі.
46. Зв’язковий апарат.

Якщо нирка опускається більше ніж на 3-4 сантиметри, це може призвести до розтягування, деформації і перекрученню кровоносних судин і сечоводу, які викликають застій сечі, запалення і ряд інших наслідків.

• Спадкові фактори ризику .

Нефроптоз може розвинутися практично в будь-якому віці, але найчастіше з них стикаються люди після 40-50 років, коли багато функцій організму вже слабшають.

Мірі нефроптозу нирки

Лікарі умовно виділяють три стадії нефроптозу:

Незначне опущення нирки. Вона легко повертається на місце, якщо людина лягає або вправляє її самостійно. При цьому він може відчувати тягнучі або ниючі болі, які вщухають, коли людина лягає на спину. На цьому етапі ще не відбуваються серйозні зміни нирок. Нирка може пальпуватися, але тільки на вдиху.

Нирка опускається сильніше, тепер її можна пропальпувати повністю, але коли людина перебуває у вертикальному положенні, у горизонтальному вона йде в підребер’ї і вже не прощупується.

Нефроптоз 3 ступеня

На цій стадії вона виходить з підреберній області в будь-якому положенні тіла, може опуститися в малий таз. Із-за порушення нормального стану нирок, може перекрутитися сечовід і початися застій сечі. Також може порушитися кровопостачання цих органів.

Друга і третя ступені нефроптозу можуть призвести до серйозних наслідків: пієлонефриту, гідронефрозу, ниркової артеріальної гіпертензії і деяким іншим.

Симптоми і ознаки нефроптозу

Як вже говорилося вище, одним з основних симптомів нефроптозу може вважатися біль в області попереку. яка віддається в крижі. Вона може посилюватися після будь-яких фізичних навантаженнях, і слабшати або повністю слабшати, якщо хворий приймає горизонтальне положення. У ряді випадків біль може бути дуже сильною, приймаючи форму ниркової коліки.

Також нефроптоз може мати досить різноманітні симптоми: діарея або запор, підвищена температура, млявість, відсутність апетиту і т. д. Деякі лікарі відзначають і психологічні зміни: підвищена дратівливість, швидка стомлюваність, збудливість.

Лікування нефроптозу нирок

• Вправи при нефроптозі нирки для м’язів спини і черевного преса.
• Фізіопроцедури: холодні компреси, обливання, купання.

Рекомендації при прояві і лікування нефроптозу нирки від фахівців.

Схожие статьи:

• Нефроптоз и нефропатия Нефроптоз почки: причины появления и методы лечения Нефроптоз характеризуется избыточной подвижностью почки и даже ее ротацией, нарушающей нормальное анатомическое соотношение органов мочеполовой системы. При данной патологии почка может смещаться из поясничной области в живот и таз, иногда возвращаясь в […]
• Нефроптоз почки анализ мочи Нефроптоз почки: причины появления и методы лечения Нефроптоз характеризуется избыточной подвижностью почки и даже ее ротацией, нарушающей нормальное анатомическое соотношение органов мочеполовой системы. При данной патологии почка может смещаться из поясничной области в живот и таз, иногда возвращаясь в […]
• Нефроптоз в процентах Нефроптоз почки: причины появления и методы лечения Нефроптоз характеризуется избыточной подвижностью почки и даже ее ротацией, нарушающей нормальное анатомическое соотношение органов мочеполовой системы. При данной патологии почка может смещаться из поясничной области в живот и таз, иногда возвращаясь в […]
• Нефроптоз боли в боку Нефроптоз почки: причины появления и методы лечения Нефроптоз характеризуется избыточной подвижностью почки и даже ее ротацией, нарушающей нормальное анатомическое соотношение органов мочеполовой системы. При данной патологии почка может смещаться из поясничной области в живот и таз, иногда возвращаясь в […]
• Нефроптоз блуждающая почка Нефроптоз почки: причины появления и методы лечения Нефроптоз характеризуется избыточной подвижностью почки и даже ее ротацией, нарушающей нормальное анатомическое соотношение органов мочеполовой системы. При данной патологии почка может смещаться из поясничной области в живот и таз, иногда возвращаясь в […]
• Нефроптоз шифр мкб Нефроптоз (опущение почки) - патологическое состояние, характеризующееся повышенной подвижностью органа, в Нефроптоз обнаруживают преимущественно у больных в возрасте от 25 до 40 лет. Согласно МКБ-10, нефроптоз классифицируется как 14-й класс (болезни мочеполовой системы). Класс XIV. Лекарства и аналоги. […]
• Сцинтиграфия при нефроптозе Нефроптоз почки: причины появления и методы лечения Нефроптоз характеризуется избыточной подвижностью почки и даже ее ротацией, нарушающей нормальное анатомическое соотношение органов мочеполовой системы. При данной патологии почка может смещаться из поясничной области в живот и таз, иногда возвращаясь в […]
• Можно ли вылечить нефроптоз Нефроптоз почки: причины появления и методы лечения Нефроптоз характеризуется избыточной подвижностью почки и даже ее ротацией, нарушающей нормальное анатомическое соотношение органов мочеполовой системы. При данной патологии почка может смещаться из поясничной области в живот и таз, иногда возвращаясь в […]