Що таке гломерулонефрит

Гломерулонефрит

Лечение гломерулонефрита народными средствами

Лечебный сбор против гломерулонефрита

При гломерулонефрите возникают отеки и значительно поднимается давление. Гломерулонефрит – это хроническое воспаление почек, потому и возникают такие побочные эффекты. Чтобы побороть отеки при болезни, можно воспользоваться следующим народным методом лечения гломерулонефрита .

Возьмите четыре столовых ложки льняного семени, три столовых ложки сухих листьев березы, три столовых ложки корня полевого стальника (сухого). Весь состав необходимо залить кипятком (поллитра) и дать настояться в течение двух часов.

Лекарство принимайте три раза в день по 1/3 стакана в течение недели. Настойка помогает избавиться от отеков, болей в сердце и снижает давление.

Настой для лечения гломерулонефрита

Гломерулонефрит – это болезнь почек, которая может возникнуть после ангины или в связи с перенесенными заболеваниями верхних дыхательных путей. Существует множество народных средств лечения гломерулонефрита. Вот некоторые из них. Но прежде чем лечиться таким способом, необходимо проконсультироваться с врачом.

Также можно одну столовую ложку измельченных цветков черной бузины залить стаканом кипятка и настаивать до тех пор, пока состав не остынет. Процедите и употребляйте по три раза в день до приема пищи.

О подморе пчел

Как-то мужчина заболел аденомой предстательной железы. Его соседка приготовила ему отвар из подмора пчел. После некоторого времени приема лекарства мужчина вылечил болезнь, мочеиспускание снова пришло в норму. Стали лечить этим средством и семью непосредственно.

Как оказалось, подмор помогает излечить больные почки. Дочь мужчины болела гломерулонефритом, так соседка стала давать ей это народное средство – и о болезни девочка забыла.

Во время лечения у дочери на второй день пошло сильное мочеиспускание. Потом, она похудела, прошел отек рук и лица. При этом во время лечения никто не заметили никаких отрицательных явлений.

Источник: http://www.ayzdorov.ru/lechenie_glomerylonefrit_nar.php

Прикметник

кольору (білий, зелений ),

зовнішні прикмети (смаглявий, чепурний ),

ознаки за відношенням до місця (міський, районний ).

СИНТАКСИЧНІ ОЗНАКИ ПРИКМЕТНИКА

Значно рідше прикметник виступає як іменна частина складенного присудка (Яка важка у вічності хода! (Л. Костенко).

РОЗРЯДИ ПРИКМЕТНИКА ЗА ЗНАЧЕННЯМ

Блог психолога: що таке газлайтинг і як йому протистояти?

24 жовтня 2017

Поділіться цим Facebook

Поділіться цим Twitter

Поділіться цим Messenger

Поділіться цим

Копирайт изображения Ayo Ogunseinde/Unsplash

Попри романтичне походження — від оскароносного фільму «Газове світло» — явище газлайтингу жодним чином не пов’язано із захопленням, симпатією чи коханням.

Світло, яке не гріє

Йдеться про різновид витонченого психологічного насильства, яке застосовується навмисно, протягом тривалого часу.

Мета його — змусити людину засумніватися чи то в адекватності власного сприйняття дійсності, чи то в об’єктивності того, що її оточує, взагалі.

Як наслідок — втратити зв’язок з реальністю, зневіритися у собі, запідозрити у себе божевілля, впасти у відчай.

Так, герой фільму Джорджа К’юкора краде у своєї дружини коштовності. Але щоб запевнити її, що це їй лише здається, одночасно робить маніпуляції з хатнім освітленням.

Дружина, звісно, помічає це, але він стверджує, що це їй так само здається. Спантеличена жінка, яка щиро довіряє чоловікові, починає вірити у наявність в себе галюцинацій.

Чи треба пояснювати, що із такою тривожною, безвольною людиною можна чинити будь-що — ще й виправдовуватися, що все робиться для її ж блага.

Маніпулятивне заперечення реальності може стосуватися фактів: я такого ніколи не робив, не казав, знов ти все вигадуєш. Або емоцій.

Наприклад, схильні до надмірного контролю батьки, намагаючись привчити дитину до «правильних» емоцій і почуттів, часто говорять їй: насправді ти так не думаєш. Тобі лише здається, що ти цього хочеш, але ж ти хочеш зовсім іншого.

Агресори теж плачуть

Так само часто батьки заперечують фізичне насильство над дітьми.

Чоловік вважає сльози дружини, які є нормальною реакцією на його образливі слова або вчинки, — проявом її депресії і радить піти лікуватися.

Дівчину, яка заявляє про домагання, звинувачують у провокації їх або взагалі оголошують божевільною.

Непідтвердження — ще одна назва цієї маніпулятивної поведінки.

Вона належить шотландському психіатру Рональду Лейнгу. З огляду на те, що людина — істота соціальна, їй потрібно, щоб інші «підтвердили» адекватність її власних вчинків та поглядів.

Суть газлайтингу — у навмисній відмові надати таке підтвердження, у фальшивому запереченні чиїхось дій та думок.

Таке нерідко спостерігаємо там, де люди протягом тривалого часу знаходяться разом — на роботі, в родині, в дитячих чи підліткових колективах.

В основі його — модель поведінки жертва-агресор. Тобто, хтось один має здебільшого неусвідомлені садистичні нахили. На іншому ж кінці линви — партнер з комплексом жертви.

«Недопринц» і «ти-ж-дєвочка»

Копирайт изображения freestocks.org/Unsplash

Обов’язкова умова газлайтингу — згода на участь у цій «грі» іншого, потурання маніпулятору.

Наприклад, дружина воліє мовчки перетерпіти чергові напади моральних знущань чоловіка — бо залежна від нього матеріально, заради дітей, через страх бути покинутою.

Але це лише підбадьорює газлайтера. Він прагне будь-якою ціною вивести партнера з рівноваги, а потім перекласти на нього ж провину за те, що той знову влаштував істерику. І таким чином ще раз довести свою нібито правоту — що у жінки проблеми з психікою.

Потреба маніпулювати, принижувати виникає через небажання визнати винним у погіршенні стосунків себе. Через низьку самооцінку, страх втратити гарну і розумну дружину, заздрість її успіхам. Причиною часто бувають дитячі травми, емоційна недоступність батьків.

У своїх докорах, щоб дошкулити болючіше, агресори, як правило, апелюють до того, що людина не в змозі змінити — до віку, статі, походження, фізіологічних особливостей.

«Як ти можеш так поводитися, ти ж жінка!», «Не лайся при дітях, ти ж мати!», «Подивися на себе — теж мені принц!», «З твоєю комплекцією можна й три дні не їсти». Знайомі ж бо аргументи?

Ввічливе хамство

Але газлайтинг — це навіть не гучні сварки чи трамвайна лайка.

Кажуть, люди, котрі один одному далеко не байдужі, сваряться через брак гострих емоцій. Але внаслідок низької культури не вміють в інший спосіб їх відчути.

Та й примирення після грози буває солодким. Здорове «з’ясування стосунків» — це коли чоловік і дружина на рівних можуть висловити один одному все, що накипіло.

У нашому ж випадку ми маємо справу з пригніченням, намаганням психологічно сильнішого підкорити собі слабшого. Ще й видати його при цьому за дурня.

Це вміння з посмішкою сказати щось огидне, відверте знущання видати за турботу. Тут у пригоді стають не образливі слова, а, наприклад, промовисте мовчання, коли жертва заходить до класу чи до офісу.

Це може бути сміх за спиною і запевняння, ніби це почулося. Або фальшиво-співчутливе запитання, чому вона чи він так погано виглядає, може, щось трапилося.

Газлайтерами бувають не лише подружжя чи колеги по відношенню один до одного.

Так іноді поводяться дорослі діти зі старими батьками. Наприклад, дочка говорить батькові, який хоче допомогти: зараз наш татко знов щось розіб’є чи спалить. Або іронічно-поблажливе: «Мамо, ви забули, скільки вам років, що начепили цю сукню? Головне — не забудьте тепер, куди зібралися».

Темрява в кінці тунелю

Копирайт изображения Cassidy Kelley/Unsplash

Щоб протистояти газлайтингу, достатньо припинити перетягування линви.

Не треба перевіряти, чи дійсно ви або ваш партнер не казали чи не робили того, в чому вас намагаються запевнити. Це лише посіє у свідомості зайві сумніви.

Потрібно більше довіряти собі, розвивати впевненість у власних переконаннях, правильності ваших дій.

Якщо такі нездорові стосунки склалися на роботі, краще змінити колектив. Те саме стосується й дітей. У випадку цькування в школі дитину краще перевести до іншого навчального закладу.

Коли ж газлайтер — ваш чоловік, не варто виправдовуватися чи доводити, що ви — не божевільна. Спокійно, але твердо скажіть йому, що таке його ставлення вас ображає і що надалі ви не будете миритися з ним. Якщо нічого не зміниться — збирайте речі та йдіть, не роздумуючи.

Адже маніпуляція не може бути основою здорових стосунків. І чим довше ви проживете під одним дахом з газлайтером, тим довше доведеться «збирати» свою особистість докупи.

Источник: http://www.bbc.com/ukrainian/blogs-41732417

Прикметник- це частина мови, що виражає ознаку предмета і відповідає на питання який? чий ? (зелений, мудрий, сміливий ).

запаху (п’янкий, запашний ),

часу (ранній, вчорашній )

внутрішні властивості (добрий, щедрий ),

У реченні прикметник найчастіше виступає як означення. що є його основною синтаксичною роллю (напр. у реченні Над лісом раптом запанувала абсолютна тиша прикметник абсолютна- означення).

Источник: http://pravila-uk-mova.com.ua/index/prikmetnik/0-11

Присудок — головний член речення, який характеризує підмет за дією, станом або ознакою і відповідає на питання що робить підмет? що з ним робиться? який він є? хто він такий? що він таке? Присудок завжди пов’язаний із підметом. Він найчастіше виражається дієсловом (Ліс дрімав у ранковій тиші ), рідше — прикметником чи іменником (Вірний приятель — то найдорожчий скарб (Нар. тв.)).

Додаток — другорядний член речення, що означає предмет, на який спрямована дія або стан, і відповідає на питання непрямих відмінків (кого? чого? кому? чому? кого? що? ким? чим? на кому? на чому? ). Додатки найчастіше виражаються іменниками або займенниками, а також усіма іншими частинами мови у значенні іменника (Стали їсти кашу . З їли все , що було в буфеті ).

Означення — другорядний член речення, що вказує на різні ознаки предмета і відповідає на питання який? чий? котрий? (у всіх родових, числових і відмінкових формах) та скільки? (лише в непрямих відмінках). Означення найчастіше виражається прикметником, займенником, числівником; рідше — іменником (Кубло змії , русалчине волосся Писав на склі мороз- поет (В. Свідзінський)).

Источник: http://www.shkolyar.in.ua/golovni-drugoryadni-chleny-rechennya

Головні та другорядні члени речення

Головні члени речення — це підмет і присудок.

Підмет — головний член речення, що означає дійову особу або предмет, про який говориться в реченні, і відповідає на питання хто? що? Підмет завжди пов’язаний із присудком і найчастіше виражається іменником або займенником у називному відмінку (На землю глянули тихі зорі (М. Коцюбинський)), рідше — дієсловом у неозначеній формі або числівником (Лиш боротись — значить жить! (І. Франко). «Три» у щоденнику виглядає не дуже симпатично ).

Другорядні члени речення — це додатки, означення, обставини. Вони пояснюють або уточнюють головні члени речення й залежать від них.

Обставина — другорядний член речення, який виражає різноманітні ознаки дії або іншої ознаки (місце, час, причину, мету, спосіб, умову) і відповідає на питання де? коли? чому? з якою метою? як? та ін. Обставини найчастіше виражаються прислівниками або іменниками з прийменниками (Уранці (коли?) йшли (як?) бадьоро , швидко , легко : вітер дув (як?) збоку , а не супроти (Гр. Тютюнник)).

Що таке акаунт (обліковий запис)

Last Update date. 2017.12.06

Що таке акаунт

Акаунт (з англійської account ; часто використовуються наступні терміни: акк, профіль, обліковий запис) — запис, що містить набір відомостей, які користувач передає будь-якої комп’ютерній системі. Зазвичай для того, щоб завести акаунт, користувачеві пропонують пройти процедуру реєстрації.

Для однозначної ідентифікації користувача використовується логін і пароль. Крім них акаунт може зберігати дату народження, стать і інтереси користувача. Вся ця сукупність даних і є акаунт.

Навіщо потрібен акаунт

При реєстрації на будь-якому ресурсі, будь то соціальна мережа Facebook або сервіс миттєвих повідомлень Viber або Skype, ви створюєте акаунт. Також він іноді називається профілем.

Різні ресурси дають зареєстрованим користувачам різні привілеї або додаткові можливості. Наприклад, на сайті ЗМІ, якщо користувач має зареєстрований акаунт, то це означає, що він має можливість залишати коментарі або пропонувати свої теми для публікації на сайті.

Інший приклад — організація надає якийсь спектр послуг та клієнтам надається особистий кабінет, де вони можуть контролювати хід виконання робіт. Також практично у всіх інтернет-магазинів є можливість завести обліковий запис, щоб бачити на якій стадії отримання зараз знаходиться товар або щоб швидше оформляти покупки.

Источник: http://www.samsung.com/ua/support/skp/faq/1140011

Що таке дозиметр, радіометр?

Дозиметр — це пристрій для вимірювання дози або потужності дози іонізуючого випромінювання, отриманої приладом (і тим, хто їм користується) за деякий проміжок часу, наприклад, за період перебування на деякій території або за робочу зміну. Вимірювання вищезгаданих величин називаєтьсядозиметрією .

Іноді "дозиметром" не зовсім точно називають радіометр — прилад для вимірювання активності радіонукліду в джерелі або зразку (в об’ємі рідини, газу, аерозолю, на забруднених поверхнях) або щільності потоку іонізуючих випромінювань для перевірки на радіоактивність підозрілих предметів і оцінки радіаційного стану в даному місці в даний момент. Вимірювання вищезгаданих величин називається радіометрією. Ренгенометр — різновид радіометра для вимірювання потужності гама-випромінювання.

Побутові прилади, як правило, комбіновані, мають обидва режими роботи з переключенням «дозиметр»-«радіометр», світлову та (або) звукову сигналізацію і дисплей для відліку вимірювань. Маса побутових від 400 до декількох десятків грамів, розмір дозволяє покласти їх до кишені. Деякі сучасні моделі можна надіти на руку, як годинник. Час неперервної роботи від однієї батареї від декількох діб до декількох місяців.

Діапазон вимірювання побутових радіометрів, як правило, від 10 мікрорентген за годину до 9.999 мілірентген за годину (0.1-99.99 мікрозіверт за годину), похибка вимірювання до ±30%

Детектором (чутливим елементом дозиметра або радіометра, що слугує для перетворення явищ, викликаних іонізуючими випромінюваннями в електричний або іншій сигнал, легко доступний для вимірювання) може бути іонізаційна камера, лічильник Гейгера, сцинтилятор, напівпровідниковий діод таі ін.

ІОНІЗАЦІЙНА КАМЕРА

Іонізаційна камера — це газонаповнений датчик, призначений для вимірювання рівня іонізуючого випромінювання.

Вимірювання рівня випромінювання відбувається шляхом вимірювання рівня іонізації газу в робочему об’ємі камери, який знаходиться між двома електродами. Між електродами створюється різниця потенціалів. При наявності іонів в газі між електродами виникає іонний струм, який може бути виміряний. Струм при інших рівних умовах пропорційний швидкості виникнення іонів і, відповідно, потужності дози опромінення.

В широкому сенсі до іонізаційних камер відносять також пропорційні лічильники і лічильники Гейгера-Мюллера. В цих приладах використовується явище так званого газового підсилення за рахунок вторинної іонізації — в сильному електричному полі електрони, що виникли при прольоті іонізуючої частки, розганяються до енергії, достатньої, щоб у свою чергу іонізувати молекули газу. У вузькому сенсі іонізаційна камера — це газонаповнений іонізаційний детектор, що працює поза режимом газового підсилення.

Газ, яким заповнюється іонізаційна камера, зазвичай є інертним газом (або їх сумішшю) з додаванням сполуки що легко іонізується (зазвичай вуглеводню, наприклад метану або ацетилену). Відкриті іонізаційні камери (наприклад, іонізаційні детектори диму) заповнені повітрям.

Іонізаційні камери бувають струмовими (інтегруючими) і імпульсними. В останньому випадку на анод камери збираються більш рухливі електрони (за час порядку 1 мкс), тоді як повільно дрейфуючі важкі позитивні іони не встигають за цей час досягти катоду. Це дозволяє реєструвати окремі імпульси від кожної частки. В такі камери вводять третій електрод — сітку, розташовану поблизу анода, яка екранує його від позитивних іонів.

ЛІЧИЛЬНИК ГЕЙГЕРА-МЮЛЛЕРА

Лічильник Гейгера, лічильник Гейгера-Мюллера — це газорозрядний прилад для підрахунку кількості потрапивших в нього іонізуючих часток. Являє собою газонаповнений конденсатор, що пробивається при прольоті іонізуючої частки через об’єм газу. Додаткова електронна схема забезпечує лічильник живленням (як правило, не менше 300В), забезпечує, при необхідності, гасіння розряду і підраховує кількість розрядів через лічильник.

Лічильники Гейгера розділяються на ті, що не самогасяться і ті що самогасяться (що не вимагають зовнішньої схеми припинення розряду). Чутливість лічильника визначається складом газу, його об’ємом і матеріалом (і товщиною) його стінок.

В побутових дозиметрах і радіометрах виробництва СРСР і Росії зазвичай застосовуються 400-вольтові лічильники:

— «СБМ-20» (по розмірам — трохи товще олівця), СБМ-21 (як цигарковий фільтр, обидва зі стальним корпусом, придатним для жорсткого гама- і бета-випромінювань);

— «СИ-8Б» (зі слюдяним вікном в корпусі, придатний для вимірювання м’якого бета-випромінювання).

Широке застосування лічильника Гейгера-Мюллера пояснюється високою чутливістю, можливістю реєструвати різного роду випромінювання, порівняльною простотою і дешевизною установки. Лічильник був винайдений у 1908 році Гейгером і вдосконалений Мюллером.

Циліндричний лічильник Гейгера-Мюллера складається з металевої трубки або металізованої зсередини скляної трубки і тонкої металевої нитки, натягнутої по вісі циліндра. Нитка слугує анодом, трубка – катодом. Трубка заповнюється розрідженим газом, в більшості випадків використовують благородні гази аргон і неон. Між катодом і анодом створюється напруга порядку 1500 В.

Робота лічильна основана на ударній іонізації. Гама – кванти, що випромінюються радіоактивним ізотопом, потрапляючи на стінки лічильника, вибивають з нього електрони. Електрони, рухаючись в газі і стикаючись з атомами газу, вибивають з атомів електрони і створюють позитивні іони і вільні електрони. Електричне поле між катодом і анодом прискорює електрони до енергій, при яких починається ударна іонізація. Виникає лавина іонів, і струм через лічильник різко зростає. При цьому на опорі R утворюється імпульс напруги, який подається в реєструючий пристрій. Щоб лічильник зміг реєструвати наступну частку, лавинний заряд слід погасити. Це відбувається автоматично. В момент появи імпульсу струму на опорі R виникає велике падіння напруги, тому напруга між анодом і катодом різко зменшується і настільки, що розряд припинається, і лічильник знову готовий до роботи.

Важливою характеристикою лічильника є його ефективність. Не все гама-фотони, що потрапили на лічильник, дадуть вторинні електрони і будуть зареєстровані, так як акти взаємодії гама-променів з речовиною порівняно нечасті, і частина вторинних електронів поглинається в стінках приладу, не досягнув газового об’єму.

Ефективність лічильника залежить від товщини стінок лічильника, їх матеріалу і енергії гамма — випромінювання. Найбільшу ефективність мають лічильники, стінки яких зроблені з матеріалу з великим атомним номером Z. так як при цьому збільшується утворення вторинних електронів. Крім того, стінки лічильника повинні бути достатньо товстими. Товщина стінки лічильника вибирається з умови її рівності довжині вільного пробігу вторинних електронів в матеріалі стінки. При великій товщині стінки вторинні електрони не пройдуть в робочий об’єм лічильника і виникнення імпульсу струму не відбудеться. Так як гама-випромінювання слабо взаємодіє з речовиною, то зазвичай ефективність гама — лічильників також мала і складає всього 1-2%. Іншим недоліком лічильника Гейгера – Мюлера є те, що він не дає можливість ідентифікувати частинки і визначати їх енергію. Ці недоліки відсутні в сцинтиляційних лічильниках.

СЦИНТИЛЯТОРИ

Сцинтилятори — речовини, що здатні випромінювати світло при поглинанні іонізуючого випромінювання (гама-квантів, електронів, альфа-часток і т.д.). Як правило, кількість випромінюваних фотонів для даного типу випромінювання приблизно пропорційно поглиненій енергії, що дозволяє отримувати енергетичні спектри випромінювання. Сцинтиляційні детектори ядерних випромінювань — основне застосування сцинтиляторів. В сцинтиляційному детекторі світло, що випромінюється при сцинтиляції, збирається на фотоприймачі (як правило, це фотокатод фотоелектронного помножувача — ФЕП, значно рідше використовуються фотодіоди і інші фотоприймачі), перетворюється в імпульс струму, підсилюється і записується тією чи іншою системою реєстрації.

Источник: http://doza.net.ua/pages/ua_ref_dozim_descr.htm

Схожие статьи:

  • Этиология гломерулонефрита у беременных Гломерулонефрит и беременность: кто победит? Содержание Период, когда будущая мама ожидает появления на свет своего малыша, связан с радостными переживаниями, морем хлопот и, конечно же, с различными тревогами. Женщины волнуются о том, как будет протекать беременность, как пройдут роды, родится ли малыш […]
  • Что капают при воспалении почек Воспаление почек: основные симптомы и действенное лечение различных стадий Воспаление почек -  это заболевание, носящее инфекционный характер и поражающее почечную паренхиму, чашечки или лоханку. По своей структуре, как и любое воспаление является неоднородным. Данная патология может […]
  • Эпикриз при гломерулонефрите Медико-социальная экспертиза Статус: Offline Вопрос от zakievalana: Здравствуйте! Сегодня проходила МСЭ - в установлении инвалидности отказано. Диагноз основной: хронический гломерулонефрит, смешанный вариант; полиурия Осложнение: ХБП С2 А2; ХПН 1А; симптоматическая артериальная гипертензия 3 степени, риск […]
  • Частое мочеиспускание при гломерулонефрите Частые ночные мочеиспускания у женщин Содержание Учащенное мочеиспускание в ночное время, или никтурия, – это не только нарушение сна и дискомфорт, но и сигнал организма о нарушении работы каких-либо органов и систем. Некоторые женщины стараются смириться с появившимися неудобствами, а некоторые считают это […]
  • Чем характеризуется воспаление почек Воспаление почек: симптомы и лечение | Как лечить воспаление почек Наиболее частыми разновидностями данного воспаления являются такие патологии, как: мочекаменная болезнь, гломерулонефрит, пиелонефрит. Воспаление почек каждого типа имеет свою специфику. Симптомы развития воспаления почек Основными […]
  • Хронический гломерулонефрит смешанный история болезни История болезни Паспортная часть: Ф.и.о.: Пол: жен. Возраст: 61 год. Профессия: техник-технолог. Место работы: пенсионер. Семейное положение: замужем. Адрес: Дата поступления в клинику: 13 апреля. Диагноз при поступлении: хронический гломерулонефрит. Диагноз клинический: Øосновное заболевание: […]
  • Чай для почек инструкция Почечный сбор — инструкция по применению Инструкция по применению почечного сбора В большинстве аптек продаются уже готовые почечные сборы для лечения болезней почек. Наиболее популярными из них являются: Фитонефрон. Препарат, в состав которого вошли: листья толокнянки; перечной мяты; ноготков; семена […]
  • Урография острого пиелонефрита Острый пиелонефрит – это воспалительный процесс, поражающий промежуточную ткань и чашечно-лоханочную систему почек имеющий неспецифическую природу. В урологической практике острый пиелонефрит является самым частым воспалительным процессом, затрагивающим почки. Он может возникать в детском возрасте, […]